Артрит: симптоми, причини та лікування

Біль, набряк і скутість у суглобах — типові ознаки артриту. Це одне з найпоширеніших захворювань опорно-рухового апарату. Артрит вражає людей будь-якого віку: від дітей з ювенільними формами до людей похилого віку. Термін походить від грецького слова «запалення суглоба» (лат. arthritis) і об'єднує десятки різних станів.

Тим чи іншим різновидом артриту хворіє значна частка дорослого населення. Серед людей похилого віку поширеність ще вища. Згідно з останніми свіжими епідеміологічними дослідженнями останніх років, показники захворюваності на різні форми артритів у світі продовжують зростати, що підкреслює важливість ранньої діагностики. У статті розповідаємо, які симптоми має артрит і звідки він береться. Також пояснюємо, як лікарі ставлять діагноз і що допомагає контролювати хворобу.

Точно визначити вид артриту важливо не лише для лікування, а й для безпеки. Зігрівальні мазі корисні при хронічному ревматоїдному артриті. Але при гострому інфекційному (септичному) артриті тепло небезпечне — воно прискорює поширення інфекції. Тому самостійне «прогрівання» будь-якого болючого суглоба без діагнозу — ризикована стратегія.

Що таке артрит

Артрит — це запальне ураження одного або кількох суглобів. Воно супроводжується болем, набряком і порушенням рухливості. Важливо розрізняти артрит і артралгію. Артралгія — просто біль у суглобі без обов'язкового запалення, а артрит завжди означає активний запальний процес.

В основі артрозу лежить зношування хряща. В основі артриту — запальний процес. Імунна система або інфекція атакує тканини суглоба. Це викликає набряк синовіальної оболонки, накопичення рідини та поступове пошкодження хряща і кістки.

Сучасні клінічні дослідження патогенезу суглобових запалень демонструють складну взаємодію між імунною системою та мікробіомом кишківника, що відкриває нові перспективи для розуміння природи цих хвороб.

Артрит може бути гострим або хронічним. Гострий виникає раптово і минає за кілька тижнів. Хронічний триває роками, з періодами загострень і ремісій. Існує понад сто різновидів артриту, і кожен різновид артриту має свою причину.

За кількістю уражених суглобів виділяють ще один поділ:

• Моноартрит: запалення 1 суглоба.
• Олігоартрит: ураження від 2 до 4 суглобів.
• Поліартрит: одночасне запалення 5 і більше суглобів.

Це допомагає лікарю звузити коло діагнозів ще на первинному огляді. Розуміння точного типу хвороби критично важливе. Адже підходи до лікування суттєво відрізняються.

Основні симптоми артриту

Крім місцевих суглобових проявів, запальний процес часто супроводжується загальною інтоксикацією: підвищеною втомлюваністю, субфебрильною температурою (37.1–37.5 °C), зниженням апетиту та позасуглобовими симптомами (ураження очей, шкіри, нирок чи серця при аутоімунних формах).

Біль у суглобах

Больові відчуття — головна скарга при артриті. Для запального болю характерний «хвилеподібний» добовий ритм:

• Біль найсильніший у другій половині ночі та вранці.
• Після початку фізичної активності («розходження») біль зазвичай слабшає.
• Біль турбує як під час руху, так і в стані повного спокою.

Набряк і почервоніння

Запалена синовіальна оболонка виробляє надлишок рідини. Тому суглоб набрякає, а шкіра над ним стає теплою і почервонілою. Це особливо помітно при гострих формах — реактивному, подагричному, інфекційному артриті. При хронічних формах, як ревматоїдний артрит, набряк менш виражений зовні, але може зберігатися місяцями і поступово деформувати суглоб.

Скутість і обмеження рухливості

Типова ознака запального артриту — тривала ранкова скутість (понад 30–60 хвилин). Пацієнти описують це відчуття як «тугий тугий корсет» або «задерев'янілість» у суглобах, для подолання якої потрібен час. Без лікування зв'язки та сухожилля втрачають еластичність, спричиняючи стійкі контрактури (обмеження руху).

Основні види артриту

Артрити поділяють на кілька груп залежно від причини — аутоімунні, реактивні, метаболічні та інфекційні. Розберемо найпоширеніші різновиди докладніше.

Ревматоїдний артрит

Ревматоїдний артрит — аутоімунне захворювання. При ньому імунна система атакує власну синовіальну оболонку суглобів, що з часом руйнує хрящ і кістку.

Найчастіше уражені дрібні суглоби кистей і стоп, симетрично з обох боків. У крові часто виявляють ревматоїдний фактор та антитіла до цитрулінованого пептиду (анти-ЦЦП) — вони підтверджують діагноз ще до змін на рентгені. Без лікування ревматоїдного артриту суглоби поступово деформуються, що призводить до інвалідизації.

Псоріатичний артрит

Псоріатичний артрит розвивається у частини людей із псоріазом — хронічним шкірним захворюванням. Він може вражати суглоби, хребет і нігті. Типова ознака — дактиліт, запалення цілого пальця у вигляді «сосиски». Іноді суглобові симптоми з'являються раніше за шкірні, що ускладнює діагностику.

Реактивний артрит

Реактивний артрит виникає як реакція на перенесену інфекцію — найчастіше сечостатеву або кишкову. Симптоми з'являються через 1–6 тижнів і вражають переважно великі суглоби ніг, часто асиметрично. На відміну від інфекційного артриту, у суглобовій рідині збудника не виявляють. Запалення тут — вторинна реакція організму, а не пряма інфекція суглоба.

Подагричний артрит

Подагричний артрит (подагра) — результат накопичення кристалів сечової кислоти в суглобах. Найчастіше вражає суглоб великого пальця стопи. Напад виникає раптово, вночі, з різким болем, набряком і почервонінням. Провокують напад переїдання м'ясом, алкоголь (особливо пиво) та зневоднення.

Останні аналітичні огляди літератури та клінічні дослідження обмінних захворювань підкреслюють важливість комплексного контролю рівня сечової кислоти не лише для зняття нападів, а й для захисту серцево-судинної системи.

Інфекційний артрит

Інфекційний (септичний) артрит виникає, коли бактерії, віруси або грибки потрапляють у порожнину суглоба — через кров, травму чи операцію. Це невідкладний стан. Суглоб швидко набрякає, шкіра над ним гаряча, різко піднімається температура. Без термінового лікування антибіотиками та дренування суглоба хрящ може незворотно зруйнуватися за лічені дні.

Порівняння основних видів артриту

Причини артриту та фактори ризику

Причини артриту різняться залежно від його виду, але є спільні фактори ризику, які підвищують ймовірність розвитку захворювання:

• спадкова схильність та певні генетичні маркери (наприклад, HLA-B27 при реактивному та псоріатичному артритах);
• аутоімунні порушення, коли імунна система помилково атакує власні тканини;
• перенесені інфекції — сечостатеві, кишкові, шкірні, які можуть запускати реактивний артрит навіть через кілька тижнів після одужання;
• надмірна вага, яка збільшує механічне навантаження на суглоби ніг та хребет;
• вік — ризик більшості форм зростає з роками, хоча ревматоїдний і реактивний артрит нерідко вражають людей працездатного віку;
• паління та зловживання алкоголем — обидва фактори підвищують запальну активність в організмі;
• травми суглобів у минулому, які послаблюють хрящову тканину;
• стать — деякі форми, зокрема ревматоїдний артрит, частіше діагностують у жінок;
• супутні хронічні захворювання кишечника — хвороба Крона та виразковий коліт можуть провокувати ентеропатичний артрит, окремий різновид запального ураження суглобів, пов'язаний із запальними захворюваннями кишечника.

Сучасні масштабні дослідження факторів ризику підтверджують, що хронічне системне запалення низького ступеня, спричинене способом життя та супутніми недугами, є потужним каталізатором для маніфестації багатьох ревматичних патологій.

Ризик зростає за наявності кількох хронічних захворювань одночасно, особливо аутоімунних. Якщо запалення суглоба виникає на тлі іншого основного захворювання, вторинний артрит є ускладненням, а не самостійною хворобою, і лікування спрямоване насамперед на контроль першопричини. Розвиток артриту викликає поєднання кількох факторів одночасно, а не якийсь один ізольований чинник, тому навіть за наявності генетичної схильності хвороба не обов'язково розвинеться, якщо уникати додаткових тригерів.

Чим артрит відрізняється від артрозу: два різні захворювання суглобів

Артрит і артроз часто плутають, хоча це принципово різні захворювання. Артрит — запальний процес, здатний швидко розвиватися навіть у молодих людей. Артроз (остеоартроз) — дегенеративне ураження хряща. Він пов'язаний зі зношуванням суглоба і прогресує повільно.

Обидва стани належать до найпоширеніших хронічних хвороб суглобів. Але лікування відрізняється: артрит лікують протизапальними та імуносупресивними препаратами. Терапія артрозу натомість спрямована на захист хряща — часто за допомогою хондропротекторів.

Діагностика артриту: як виявляють захворювання

Поставити точний діагноз лише за симптомами неможливо — прояви різних видів артритів надто схожі. Діагностика артриту завжди комплексна. Вона включає опитування, огляд суглобів, лабораторні аналізи та методи візуалізації. Лікар також з'ясовує, чи були нещодавні інфекції, травми чи випадки аутоімунних хвороб у родині — це звужує коло ймовірних діагнозів.

Аналізи крові

Лабораторні дослідження допомагають підтвердити запальний процес і визначити його природу. Орієнтовний чек-лист аналізів, які може призначити лікар:

Рентген, УЗД та інші методи візуалізації

Рентгенографія показує зміни в кістках і звуження суглобової щілини. Але на ранніх стадіях запального артриту знімок може виглядати нормальним — кісткові зміни формуються поступово. УЗД суглобів бачить запалення синовіальної оболонки ще до структурних змін, тому цінне на ранніх етапах.

Новітні дослідження у сфері медичної візуалізації підтверджують високу ефективність сучасних високопольних апаратів МРТ та ультразвукових систем з доплерографією для раннього виявлення мінімальних ознак синовіїту.

За потреби призначають МРТ — найчутливіший метод для виявлення раннього запалення й ерозії кістки.

Лікування артриту

Лікування артриту спрямоване на три цілі: зменшити запалення і біль, зберегти функцію суглоба та уповільнити прогресування хвороби. Конкретна схема залежить від виду артриту. Тому лікувати артрит без встановленого діагнозу неефективно і навіть небезпечно.

Медикаментозне лікування

Основу терапії складають кілька груп препаратів:

• нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) — зменшують біль і запалення, застосовуються при більшості видів артриту;
• глюкокортикостероїди — призначають курсами при вираженому загостренні;
• базисні протизапальні препарати (DMARD) та біологічна терапія — при ревматоїдному та псоріатичному артриті стримують аутоімунний процес;
• препарати для зниження рівня сечової кислоти — при подагричному артриті;
• антибіотики — при інфекційному артриті, обов'язково у поєднанні з дренуванням суглоба.

Фізична активність і лікувальна фізкультура

Помірне регулярне навантаження зміцнює м'язи навколо суглоба. Це покращує кровообіг і зменшує скутість. При артриті корисні плавання, ходьба, вправи на розтяжку — вони не перевантажують суглоб, на відміну від бігу чи стрибків. Лікувальну фізкультуру підбирає лікар або реабілітолог з урахуванням стадії хвороби.

Фізіотерапія

Фізіотерапевтичні методи — електрофорез, магнітотерапія, теплові й холодові процедури, ультразвук — зменшують біль і набряк поза гострим загостренням. Вони не замінюють медикаментозного лікування, але добре доповнюють його. Курс підбирають індивідуально, враховуючи вид артриту та стадію процесу. Деякі процедури протипоказані у гострій фазі запалення.

Коли може знадобитися хірургічне лікування

Якщо консервативне лікування не допомагає, а суглоб значно зруйнований, розглядають хірургічні варіанти. Це артроскопічна санація, синовектомія (видалення запаленої оболонки) або ендопротезування — заміна суглоба імплантатом. Найчастіше до операції вдаються при задавненому ревматоїдному артриті або тяжкому вторинному артрозі. Рішення приймають, коли якість життя суттєво страждає, а можливості медикаментів вичерпані.

Що робити при загостренні артриту

Загострення артриту супроводжується посиленням болю, набряку та скутості. У такий період варто:

1. Зменшити навантаження на уражений суглоб, за потреби використати ортез чи трость.
2. Прикладати холод у перші 1–2 дні гострого запалення — це зменшує набряк.
3. Приймати призначені лікарем протизапальні препарати за схемою, не перевищуючи дозу.
4. Уникати теплових процедур у гострій фазі — тепло може посилити запалення.
5. Звернутися до лікаря, якщо загострення не минає за кілька днів або супроводжується температурою.

Самостійно «перечекати» сильне загострення, особливо при ревматоїдному чи інфекційному артриті, ризиковано — затримка лікування прискорює руйнування суглоба.

Життя з артритом: як зменшити біль і навантаження на суглоби

Жити з артритом означає постійно балансувати між активністю та відпочинком. Кілька практичних порад:

• уникайте тривалого перебування в одній позі — робіть перерви для розминки;
• використовуйте ортопедичне взуття та устілки, якщо уражені суглоби ніг;
• слідкуйте за вагою — кожен зайвий кілограм додатково навантажує колінні та кульшові суглоби;
• артрит колінного суглоба особливо чутливий до навантаження — уникайте тривалого стояння, присідань з вагою та бігу по твердій поверхні;
• застосовуйте зовнішні засоби — гелі та мазі можуть тимчасово полегшити больові відчуття в проблемній ділянці.

У каталозі аптеки «Адоніс» є засоби від болю в м'язах і суглобах для місцевого застосування. Вони діють локально і можуть доповнювати основне лікування — за погодженням із лікарем.

Харчування та спосіб життя при артриті

Спеціальної «дієти від артриту» не існує. Але харчування впливає на перебіг хвороби опосередковано — через контроль ваги та рівня запалення. Нижче — орієнтовний поділ продуктів: ті, що стримують запалення, і ті, що можуть його підтримувати.

Численні свіжі наукові праці з питань нутриціології та дієтотерапії підтверджують зв'язок між дотриманням протизапального раціону (на кшталт середземноморської дієти) та зниженням вираженості симптомів при хронічних запальних суглобових патологіях.

Протизапальні продукти (варто включати в раціон регулярно):

• жирна риба — джерело омега-3 жирних кислот;
• овочі та ягоди, багаті на антиоксиданти;
• оливкова олія холодного віджиму;
• цільнозернові продукти та бобові;
• горіхи та насіння.

Продукти-тригери (варто обмежити):

• перероблені продукти, фастфуд і трансжири;
• надлишок цукру та солодкі напої з фруктозою;
• червоне м'ясо та субпродукти — особливо важливо обмежити при подагричному артриті;
• алкоголь, зокрема пиво — провокує напади подагри;
• надмірна кількість солі, яка сприяє затримці рідини і набрякам.

При ентеропатичному артриті на тлі хвороби Крона чи виразкового коліту харчування узгоджують ще й з гастроентерологом. Дієта при цих станах має власні, іноді протилежні обмеження.

Для підтримки хряща та кісткової тканини лікар може порекомендувати хондропротектори та препарати для кісток і суглобів, а також препарати кальцію і вітаміну D3. Вони не замінюють основне лікування, але можуть доповнювати комплексний підхід при хронічних хворобах суглобів.

Відмова від куріння та помірне вживання алкоголю знижують навантаження на імунну систему. Це зменшує ризик загострень. Повноцінний сон і контроль стресу відіграють не меншу роль. Хронічний стрес здатний посилювати запальну активність і провокувати загострення навіть при стабільному лікуванні.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Звернутися до лікаря варто, якщо:

• біль і набряк у суглобі тривають понад кілька днів без явної причини;
• ранкова скутість триває понад 30 хвилин;
• симптоми з'являються одразу в кількох суглобах або мають симетричний характер;
• біль заважає звичній щоденній активності.

Раннє звернення особливо важливе при підозрі на ревматоїдний чи інфекційний артрит. Затримка лікування прямо впливає на прогноз.

Профілактика артриту: чи можна запобігти розвитку хвороби

Повністю запобігти артриту неможливо, особливо якщо форма аутоімунна чи генетична. Але профілактика артриту здатна знизити ризик або відтермінувати його прояв:

• підтримуйте здорову вагу — це зменшує навантаження на суглоби;
• своєчасно лікуйте інфекції, особливо кишкові та сечостатеві, щоб знизити ризик реактивного артриту;
• уникайте травм суглобів і надмірних одноманітних навантажень;
• не ігноруйте перші симптоми з боку суглобів — рання діагностика значно покращує прогноз для більшості артритів;
• контролюйте супутні хронічні хвороби, включно з псоріазом, подагрою та запальними захворюваннями кишечника — за призначенням лікаря можуть знадобитися таблетки від подагри або інші профільні препарати для контролю основного стану.

Джерела інформації

1. Osteoarthritis and rheumatoid arthritis: A comparative review of pathophysiology, diagnosis and evolving management — PMC, National Library of Medicine. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC13207567/
2. Recent Advances in Understanding the Pathogenesis of Rheumatoid Arthritis: New Treatment Strategies — PMC, National Library of Medicine. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8616543/
3. Reactive Arthritis — StatPearls, NCBI Bookshelf. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK499831/
4. Pathophysiology and Treatment of Gout Arthritis; including Gout Arthritis of Hip Joint: A Literature Review — PMC, National Library of Medicine. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10929543/
5. Rheumatoid Arthritis (RA) — Merck Manual Professional Edition. https://www.merckmanuals.com/professional/musculoskeletal-and-connective-tissue-disorders/joint-disorders/rheumatoid-arthritis-ra
6. An Unusual Case of Haemophilus influenzae Associated Polyarthritis: Diagnostic and Therapeutic Challenges in Concurrent Septic and Reactive Arthritis — PMC, National Library of Medicine. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC11543375/