БІОТИН-КВ таблетки по 5 мг №30 (10х3)

Склад

Діюча речовина: біотин.

Вміст діючої речовини: 1 таблетка містить біотину 5 мг або 10 мг.

Допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, повідон, кросповідон, магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості

Таблетки 5 мг: круглі, двоопуклі, білого або майже білого кольору.

Таблетки 10 мг: круглі, двоопуклі, з рискою, білого або майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група

Вітаміни. Інші препарати вітамінів. Біотин. Код АТХ A11HA05.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Біотин (вітамін H, вітамін B7) — водорозчинний вітамін групи B, необхідний для нормального росту та розвитку клітин і перебігу ключових метаболічних процесів. У складі ферментних систем діє як кофермент карбоксилаз і бере участь у глюконеогенезі, ліпогенезі, синтезі жирних кислот, біотрансформації пропіонатів та розщепленні лейцину. Також описана його участь у синтезі пуринових нуклеотидів.

Дефіцит біотину можливий при незбалансованому харчуванні, тривалих дієтах або вживанні сирого яєчного білка (через зв’язування біотину авідином). Підвищена потреба у біотині може спостерігатися при генетично зумовлених порушеннях, асоційованих із множинною недостатністю карбоксилаз. Нестача біотину проявляється змінами з боку шкіри та її придатків (волосся, нігті), може супроводжуватися кишковими розладами та специфічними психічними симптомами, зокрема у пацієнтів із синдромом мальабсорбції, після резекції тонкої кишки, при парентеральному харчуванні, у хворих на гемодіалізі.

Біотин є джерелом сірки, що бере участь у синтезі колагену, тому може позитивно впливати на стан шкіри, волосся та нігтів. Участь у вуглеводному обміні пов’язують із підтримкою стабільного рівня глюкози в крові та функції нервової системи. Біотин також є синергістом інших вітамінів групи B, фолієвої та пантотенової кислот, ціанокобаламіну.

Фармакокінетика. Всмоктування вільного біотину починається у верхніх відділах тонкої кишки; біотин проникає через кишкову стінку у незміненому вигляді, переважно шляхом дифузії. Зв’язування з білками плазми крові становить близько 80%.

Зазвичай концентрація вільного або слабко зв’язаного біотину в крові становить 200–1200 мкг/л. Біотин виводиться із сечею (приблизно 6–50 мкг/добу) та з калом; екскретується як у незміненому вигляді (приблизно 50%), так і у вигляді біологічно неактивних метаболітів. Період напіввиведення залежить від дози та становить близько 26 годин після прийому всередину 100 мкг/кг маси тіла; у пацієнтів із недостатністю біотинідази може скорочуватися до 10–14 годин.

Біотин надходить з їжею та частково синтезується мікрофлорою кишечнику. У продуктах тваринного походження часто пов’язаний із протеїном і присутній у формі біоцитину, який після гідролізу у тонкому кишечнику швидко реабсорбується; у рослинних продуктах частково міститься у вільній формі.

Показання

Лікування станів, пов’язаних із дефіцитом біотину, зокрема захворювань шкіри, волосся та нігтів. Лікування генетично зумовлених ензимопатій, асоційованих із біотином (множинна недостатність карбоксилаз).

Протипоказання

Підвищена чутливість до біотину або будь-якого з компонентів лікарського засобу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

При одночасному застосуванні з протисудомними препаратами можливе зниження концентрації біотину у плазмі крові через посилене виведення із сечею. Вальпроєва кислота може знижувати активність біотинідази та впливати на функції мітохондрій у печінці. Високі дози пантотенової кислоти конкурують із біотином, тому слід уникати одночасного застосування у великих дозах.

Особливості щодо застосування

Сирий яєчний білок містить авідин, який зв’язує біотин, тому їх одночасне вживання небажане. Споживання великої кількості сирих яєць протягом 2–3 тижнів може спричинити дефіцит біотину.

Вплив на лабораторні тести. Біотин може змінювати результати деяких лабораторних досліджень (показники можуть бути хибно підвищеними або хибно зниженими). Ризик впливу вищий у дітей, у пацієнтів із порушенням функції нирок та при застосуванні більших доз. Під час інтерпретації результатів аналізів слід враховувати можливий вплив біотину, особливо за відсутності відповідності з клінічною картиною. За підозри на вплив рекомендується використовувати альтернативні тести, нечутливі до біотину. Перед призначенням лабораторних тестів пацієнтам, які приймають біотин, доцільно проконсультуватися з персоналом лабораторії.

Лікарський засіб містить лактозу, тому пацієнтам із непереносимістю деяких цукрів слід проконсультуватися з лікарем перед застосуванням.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Досвід застосування під час вагітності та в період годування груддю відсутній.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Не впливає.

Спосіб застосування та дози

Таблетки приймати до їди, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини.

При дефіциті біотину (захворювання шкіри, волосся, нігтів): дорослим — 1 таблетка 5 мг 1 раз на добу.

При генетично зумовлених ензимопатіях, асоційованих із біотином (множинна недостатність карбоксилаз): 1–2 таблетки на добу (добова доза — до 20 мг біотину).

Тривалість лікування визначається індивідуально залежно від характеру та перебігу захворювання.

Діти: дані щодо застосування відсутні.

Передозування

Повідомлень про передозування біотину наразі немає.

Побічні ефекти

Можливі алергічні реакції з боку імунної системи, зокрема кропив’янка, біль у грудині, задишка, шкірні висипи. У разі появи будь-яких небажаних реакцій рекомендовано припинити застосування та звернутися до лікаря.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у пачці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Виробник

АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД».

Адреса

04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівська, 38.

Web-сайт: www.vitamin.com.ua